Як навчити дитину

відчувати цінність того, що у неї є.

     Щастя – це не результат отримання нами чогось, чого у нас немає, це визнання цінності того, що у нас є.  Діти, особливо маленькі, не бачать скільки ваших зусиль коштує їх комфорт і радісне дитинство. Але якщо ви будете регулярно вправлятися з ними в тому, щоб помічати і цінувати те, що вони мають, вони обов’язково навчаться цінувати вашу батьківську працю і все те, що їх оточує.

Ти пам’ятаєш…

Хороші  моменти потрібно закріпити. Згадуючи приємні події дня, промовляйте: «ти пам’ятаєш, як тобі сподобалася, коли…», «як ти був радий коли…», як ти був щасливий, коли…» І навіть негативну ситуацію можна перетворити на привід для подяки.

Ти – мій помічник!

Якщо дітям говорити це, вони будуть відчувати, що їх цінують і дійсно будуть допомагати і намагатися більше.

Ти – турботливий!

Частиною здатності бути вдячним є здатність піклуватися про інших. Навіть якщо дитина робить щось рутинне: прибирає свої іграшки або ставить свою тарілку після їжі в мийку, скажіть: «ось який ти турботливий!» Звичайно, скажіть ще й «спасибі».

Чим ми можемо поділитися сьогодні з іншими?

Те, що нам було давно відомо, підтвердилося і науковими дослідженнями: маленькі діти щасливі, коли мають можливість пригощати і ділитися з іншими. Але більше радості їм приносить той подарунок, який дорогий їм самим: зроблений власними руками або куплений на зекономлені гроші.

Нам так пощастило!

У будь-який момент дня згадайте, як вам пощастило: що залишилося чотири дні до вихідних, що на ногах зручні і красиві черевички, що в кафе в кафе є вільний столик і можна поїсти морозиво.

Як добре, правда?

Ця вправа схожа на попередню, але краще іноді просто міняти фразу, для різноманітності. «Як добре, коли вся сім’я п’є чай разом, правда?»

«Як добре, що ми можемо ділитися думками та ідеями, правда?»

Подяка – одна з базових рис щасливої людини. Але, як виростити вдячну дитину в нашому матеріальному віті? Звичайних прохань говорити «будь ласка» і «дякую» недостатньо. Подяка – це здатність цінувати те, що у тебе є. Для того, щоб прищепити цю здатність, слід регулярно повторювати ці вправи.

Подарунки цього дня

Щодня, неважливо в який момент дня, сідайте поруч з дитиною і перераховуйте разом «дари» цього дня: моменти, події, враження, за які вдячні.  Це можуть бути і люди, ігри, частування  – що завгодно. Головне навчитися дивитися на те, що з нами відбувається, як на подарунок.

День добротворення

Це один день в місяць, коли ви і ваші діти роблять щось корисне для інших: прибирання двору, збір речей для благодійних організацій, покупка корму для собачого розплідника і таке інше. Це допоможе дітям зрозуміти важливість того, що приємно на тільки брати, а й віддавати. Це важливий компонент подяки.

Рекомендації для батьків

1.   Будьте поруч, приділяйте дітям більше часу і уваги.

Для початку, будьте з ними, коли вони займаються своїми звичними справами, можете, наприклад допомогти їм у побуті чи навчанні.

2.   Постарайтеся надати відчуття стабільності, навіть коли навколо все постійно змінюється. Для цього:

-        проговорюйте та формуйте послідовність вашого дня. Прокидаємося, снідаємо, займаємося, ідемо певну локацію, під час тривоги переходимо в укриття;

-        за можливості виконуйте звичні процедури і дотримуйтеся режиму та розпорядку дня;

-        навіть якщо протягом дня з’являється незапланована дія – обов’язково озвучте та проговорять її.

3.   Більше тактильності, якщо дитина дала на це свою згоду: дотики,обійми. Тримання за руку тощо. Можете створити навіть нові сімейні ритуали та традиції. Де б ви не знаходилися. Повторювати щодня дії та слова допоможуть стабілізувати стан дитини, коли навколо є тільки вимушені зміни.

   Важливо не накладати власні сприйняття та емоції на те, що зображено на малюнку. Дозвольте дітям справлятися з травмою у їхній власний спосіб.

4.   Спробуйте разом з дітьми виражати емоції за допомогою простих вправ:

-        намалюйте свій настрій. Зобразіть квітку з пелюстками та розфарбуйте кожну, орієнтуючись на емоції протягом дня;

-        посидіть в тиші 1 хвилину із заплющеними очима, а після – намалюйте все. Що спало на думку;

-        намалюйте те, як пройшов день, що з нього запам’яталося найбільше;

-        влаштуйте сеанси вдячності і проговорюйте по черзі, за що ви вдячні своєму тілу. Розуму та емоціям.

5.   За можливості, створіть умови для відпочинку та ігор.

Можна відвідувати заняття, які покликані відволікти та перемкнути увагу на творчість.

6.   Захищайте дітей від трагічних видовищ або жахливих розповідей очевидців. Та водночас доступно відповідайте на запитання про події, без страшних подробиць. Якщо дитина не розуміє реального трагізму ситуації. Уникайте деталей та спробуйте знайти нейтральні пояснення того, що відбувається.

Гаджити в житті дитини –

за і проти

   З одного боку, сучасні технології допомагають дітям розвивати увагу, дрібну моторику, сприяють їх інтелектуальному розвитку. З іншого – вони нерідко забирають багато часу, якого, в результаті, не вистачає на активні заняття і розваги. Давайте розберемося, наскільки корисні, і чим шкідливі гаджети для дитини.

Соціалізація дитини в умовах воєнного стану

24 лютого 2022 року кожен з нас в мить подорослішав.

 Проте дитинство повинно залишатись дитинством, в яких умовах воно б не проходило.

 Діти особливо гостро і важко переживають війну, тому важливо дати їм підтримку та опору.

   Пам’ятайте, ми дорослі, – є  головним джерелом підтримки для наших дітей. Бути поруч – це дотик і обійми, про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі.

Спілкування, це так важливо  для дітей, щоб ми допомогали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні. Це означає теж слухати, що говорять діти, і слухати те, про що вони мовчать…

Як підтримати дитину, якщо ви покидаєте свій дім:

·       Поясніть, що це все робиться задля її безпеки.

·       Дайте можливість дитині ставити запитання та висловлюватись.

·       Будьте вдячні дитині за допомогу, за те, що ви разом. Більше приділяйте їй уваги.

·       Скажіть, що зробите усе, щоб ви були разом та ніколи не покинете дитину

Соціалізація дітей у новому місці

·       При переїзді дізнайтесь про гуртки та секції поруч, де дитина зможе розвиватися.

·       Допоможіть їй познайомитися з іншими дітьми.

·       Підтримуйте спілкування дитини з друзями, яких вимушено розлучила війна.

·       Відвідуйте культурні та розважальні події разом.

·       Долучіться до екскурсії містом, аби краще адаптуватись разом на новому місці.

·       Долучайте дітей старшого віку до місцевих волонтерських ініціатив.

Як підтримувати щоденну рутину дітей?

·       Дотримуйтесь усталених сімейних традицій — це дає опору для дитини.

·       Розпишіть розклад дня: ранкову та вечірню гігієну, фізичні активності, навчальні заняття, розваги. Чітко дотримуйтеся гнучкого підходу до розкладу.

·       Спілкуйтеся з дитиною перед сном: почніть з того, що трапилось поганого протягом дня, а завершуйте — хорошим. Це допоможе вам та дитині помічати, що навіть під час війни є щастя, радість і добро.

Як зменшити стрес у дитини?

·       Намагайтеся не проявляти складних емоцій на очах в дитини. У жодному разі не перекидайте свою агресію та паніку на дитину.

·       Демонструйте надійність та спокій — це підтримуватиме віру дитини, що все буде добре.

·       Переключіть увагу дитини на щось важливе тут і зараз:

 попросіть допомогти у звичайних рутинних справах.

·       Знаходьте час та сили на ігри з дитиною, аби допомогти їй проживати емоції.

·       Не забувайте про обійми. Частіше і більше обіймайте, погладжуйте дитину. Під час тілесного єднання в організмі підвищується рівень гормону, що відповідає за відчуття спокою та безпеки.